1 Уся земля мала одну мову й одні слова.
2 І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там.
3 Вони сказали один до одного: "Нумо лишень робити цеглу та випалювати її." І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу.
4 Та й сказали: "Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі."
5 Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували
6 і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити.
7 Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного."
8 І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто.
9 Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
10 Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу.
Українська Біблія в перекладі Івана Хоменка.
Аудіо версія зроблена: http://www.blagovestnik.org. Текст читає І. Козлов.
Ukrainian Bible translated by Ivan Khomenko.
Audio provided by http://www.blagovestnik.org. Read by I. Kozlov.