1 Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,
2 побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.
3 Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.
4 Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.”
5 Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.”
6 Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.
7 Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.
8 Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.”
9 Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;
10 також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.”
11 І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.
Українська Біблія в перекладі Івана Хоменка.
Аудіо версія зроблена: http://www.blagovestnik.org. Текст читає І. Козлов.
Ukrainian Bible translated by Ivan Khomenko.
Audio provided by http://www.blagovestnik.org. Read by I. Kozlov.